23-й Міжнародний конгрес з аналітичної психології. Цюріх, серпень 2025

«Досвід незбагненного:

Юнгіанські дослідження та внесок»

Цьогорічний конгрес був присвячений 150-річчю від дня народження Карла Густава Юнга. Саме тому він відбувся в Цюріху — місті, де формувалися ідеї, що змінили розуміння глибин людської душі.

Для багатьох учасників це стало справжнім паломництвом: відвідування юнгіанських місць, будинку в Кюснехті , бібліотеки, легендарної башти в Боллінгені. Ці простори оживали, відкриваючи присутність його духу.

Конгрес розпочався дуже зворушливо — презентацією книги про Емму Юнг «Присвячення душі: життя і творчість Емм Юнг» . Її життя, творчість і внесок у розвиток аналітичної психології часто залишаються в тіні. А тут ми побачили її образ у новому світлі. Символічним було й те, що книгу презентувала родина Юнга — онуки та правнуки.

Важливо зазначити Програму конгресу і її масштаб

Протягом 5-ти днів відбулося:

• 9 пленарних лінійок,

• 10 великих брейкаут-сесій,

• понад 110 доповідей аналітиків з усього світу,

• панельні дискусії.

Це було море ідей, голосів і відкриттів, але водночас — відчуття спільного пошуку сенсу.

Юнгіанські конференції завжди мають свій ритм і особливу атмосферу.

Щоранку — медитації та «матриця сновидінь».

Щовечора — концерти, театральні постановки, творчі зустрічі й презентації книг.

Цей баланс науки, духовного досвіду й мистецтва створює простір, що водночас і інтелектуальний, і надзвичайно людяний.

Українська присутність

Конгрес у Цюріху став важливим для Української Юнгіанської Асоціації.

Вперше ми мали таку потужну участь - 5 юнгіанських аналітиків УЮА, делегація студентів Базових Програм, кандидатів Тренінгової програми, колег — понад 20 українських психологів.

Разом із нами були колеги з інших українських юнгіанських спільнот. Україна була представлена великою і потужною делегацією.

Хочемо привітати наших колег з Української Асоціації Аналітичної Психології з отриманням статусу Групового Члена IAAP з Тренінговим статусом.

Бажаємо успіхів і подальшого плідного розвитку!

Важливо, що нас поєднала ще одна подія — спільна робота, яку вся міжнародна юнгіанська спільнота робила для України в знак солідарності під час жорстокоі війни з березня 2022 року. Через 3,5 роки ми зібралися у великій залі конгресу й говорили про Україну.

Свої виступи мали Інна Кирилюк та Олена Коваленко. Вони говорили українською мовою (з перекладом англійською), ділилися досвідом і тим, як цей проєкт підтримки вплинув на всіх нас.

Особливим символом стало Дерево Життя. Учасники з усього світу наклеювали на нього листочки різної форми й кольору, залишаючи слова вдячності та власні відгуки про значення цього проєкту. Дуже багато листочків було від українців, але поруч з ними з’являлися й нові — з усього світу. Це стало образом єдності й спільного дихання.

Ще однією вагомою подією стала презентація книги «Культурний Комплекс» під редакцією Йорга Раше і Томаса Сінгера.

У цій міжнародній збірці представлений також досвід війни в Україні. Зокрема, там була опублікована стаття нашої колеги Вікторії Рослік, у якій вона дослідила українські міфи й образ козака Мамая — як символ витривалості, свободи та внутрішньої сили нашого народу.

Ми щиро вітаємо Вікторію з цією вагомою публікацією та тим, що українська міфологія зазвучала на міжнародній арені в такому важливому контексті.

Особливою подією стала зустріч Наталії Жданової та колег з нинішнім керівником юнгіанського клубу в Лондоні C. G. Jung Club London. Ця організація була заснована ще у 1922 році, і саме 15 вересня 1922-го в будинку Esther Harding відбулося відкриття першого юнгіанського клубу.

У розмові звучали слова про «лібідо спорідненості» — про глибинний зв’язок людей, які проходили аналіз у Карла Густава Юнга, Емми Юнг і Тоні Вульф. Наталя мала цікаву бесіду про сучасні форми роботи клубу, його цінності та роль у збереженні традиції.

І найголовніше — ми хочемо висловити велику вдячність усій українській делегації. Понад 20 психологів з України змогли бути присутніми на Конгресі. Завдяки їм ця подія стала не лише міжнародною, але й рідною, близькою, наповненою нашою присутністю.

Моменти зустрічей, обіймів, спільних обговорень, прогулянок і кави на перервах — усе це створювало атмосферу єдності, яка назавжди залишиться в наших серцях. Це був простір спорідненості й життя, який ми творимо разом, навіть у найскладніші часи .